суббота, 27 декабря 2014 г.

Чотири місяці в Канаді. Як воно нам (частина 1)


          Я відчуваю бажання поділитися з Вами своїм досвідом перших днів інтеграції  в канадське життя, а саме наших чотирьох місяців  в Монреалі. Все з позиції жінки, дружини і мами двох маленьких дітей, тому  так сумбурно.



Так ми першi днi ходили по органiзацiяx  - оформляли соцiальний страховий номер, медичне страхування ... та вiдвiдyвали установи для новоприбулих




Перше, що мене вражало - неймовiрно хороше ставлення до дiтей, З ними всi говорили, посмiхалися, кривлялися   та намагалися розважити тa  й  з  нами також усмiхнено спiлкувалися. Зiзнаюся, що для мене спершу було непросто не вiдводити  погляд та пiдтримувати  милi балачки по декiлька  разiв на день, але це дiйсно  дуже класно.
      


А ще ми неймовiрно  вдячнi тим людям, якi  нас зустрiли i  допомагали, без них було б  важко. 



Особисто я захоплювалася органiзацiю роботи в установах


, красою архiтректури 


тa  вмiнням людей жити 


 i помiчати   важливе (і продуманістю комфорту)


 Взагалi,  тут уживаються люди різних національностей  і релігій.






В  мене був  стереотип, що в розвинених  країнах поширене пiзнє  батькiвство  и багато  людей  страждають  вiд  зайвої ваги  i  все  виявилося  навпаки.




Комментариев нет:

Отправка комментария